Газета "Слово Батьківщини"

Лист у номер

Два погляди на одну проблему.

Ось уже четвертий рік я займаюся соціологічними дослідженнями й іншою суспільно-науковою роботою у своєму рідному місті -- Одесі. Брав участь у виборах і довиборах у місцеві ради. Виступав у ролі члена комісії, спостерігача, довіреної особи одного з кандидатів у депутати. За цей час мені довелося вислухати думки не однієї сотні людей різного віку, достатку, освіти про стан справ у країні, майбутню й нинішню владу, зовнішню і внутрішню політику держави. І от що вражає: скільки б ми не нарікали на нестерпність існуючого порядку речей, скільки б із мазохістським задоволенням не розбирали по кісточках причини своєї гіркої долі й не обурювалися свавіллям можновладців, -- щось кардинально змінювати, за великим рахунком, ми не готові. Щоб пересвідчитися в цьому, досить прислухатися до найбільш типового висловлювання громадян напередодні початку виборчої кампанії до Верховної Ради України. Наводжу їх дослівно. Коментую стисло. Отже:

1) «Політика -- то брудна справа, і нам, простим людям, у ній робити нічого!» У перекладі на мову вчинків це означає: ми відсторонюємося від будь-яких рішень і пускаємо справу на самоплив. Адже «теплі місця» у структурах влади від цього не залишаться вакантними…

2) «Політикою займаються самі ідіоти». Такі, дійсно, зустрічаються. Більше того -- нерідко потрапляють у владу, і ми на кухні потім підсміюємося над їхньою неписьменністю або ж навіть відвертим маразмом. А треба б над собою -- самі обирали…

3) «Цей вже був при владі -- нажерся, а прийде новий -- його ще годуй і годуй».Ну, чим не індульгенція від гріхів і схвалення намірів тих, хто прагне прокрастися до державної годівниці задля розв'язання особистих питань? А якщо ще врахувати, що апетит приходить під час їди, то…

4) «Цей вже накрався -- може, й з нами поділиться». Аякже, як то кажуть, -- наставляй кишеню! Тільки не забудь, що ти йому не сват і не брат…

5) «Цього я вже бачив по телевізору». Вельми «аргументовано». Напевно, і для того, хто, купуючи ефірний час на популярних телеканалах, знає, що витрати окупляться з лихвою завдяки ось таким виборцям. А на додачу ще -- депутатська недоторканність.

6) «Треба обирати тих, хто вміє заробляти гроші і має свою справу». Сама по собі думка непогана. Але депутат повинен працювати, передусім, на постійній основі, а не в перервах від «основної роботи». Так і за Конституцією, не має права займатися комерційною діяльністю, поки носить значок депутата. А то, чого доброго, хоче не хоче, а почне лобіювати вузькокорпоративні інтереси.

І таких віртуальних діалогів можна було б навести ще не один десяток. Суть навіть не в них, а в тому, що подібною позицією інертної більшості ми вже зазделегідь програмуємо ситуацію, коли майбутні вибори навряд чи стануть по-справжньому демократичними і подарують народові надію на поліпшення справ у суспільстві. Адже без цього променя світла ніяк не можна.

«С надеждой люди уходят в море,

С надеждой люди пашут поле,

С надеждой люди сеют семена…»

А ось байдужі й ті, що втратили надію, рано чи пізно підкоряться чужій волі і стануть «гарматним м'ясом» для тих. хто в брудній політичній грі стане грати «першу скрипку».

Віталій БЕЗЕДА, член Всеукраїнської громадської організації

« ?????????????????????????? »