Інтерв'ю з першим заступником голови партії «Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина», головою Комітету Верховної Ради з питань бюджету, лідером парламентської фракції «Батьківщина», доктором економічних наук, професором Олександром Валентиновичем ТУРЧИНОВИМ -- Річниця від дня початку касетного скандалу, 10 років і три місяці від дня проголошення Незалежності України і чотири місяці до парламентських виборів, які мають визначити і майбутнього президента України, а відтак і курс розвитку держави на наступні десятиліття.... Яку країну ми маємо на цей час? Чи й справді, як нас намагаються переконати в т. зв. цивілізованому світі, все визначається українською корупцією? -- Я б так не сказав. Корупція -- це, радше, наслідок, а не причина. Корупція є наслідком тінізації економіки, блокування адміністративної реформи та економічних перетворень. Це один із наслідків підміни трансформації -- деформацією економіки та суспільства України. -- Раніше говорилося про те, що Україна в процесі трансформації має перейти через такі фази становлення, як державний капіталізм. То ми вже його перейшли, чи й досі тупочемося на цьому сурогатному періоді ринкової економіки? І, зрештою, яка модель ринку для нас є ближчою: американська, європейська чи азійська? -- В умовах сучасного світу не може бути якоїсь специфічної української, російської чи американської економіки. Ефективна економіка має бути узгоджена із сучасними економічними теоріями й бути ринковою. Всі інші види економічних систем не довели свого права на існування. -- Але ж Україна спромоглася провести приватизацію малих та середніх підприємств і вже порається навколо приватизації великої. Чи стало це бодай якимсь досягненням? -- В усіх цивілізованих країнах приватизація проводилася з метою підвищення ефективності використання власності, збільшення обсягів виробництва, створення додаткових робочих місць, підвищення доходів громадян. В умовах України цей процес був скомпрометований. Замість прозорого продажу неефективної власності відбувся її розподіл між кримінально-олігархічними кланами, які мали доступ до ухвалення рішень на найвищому рівні. -- Однак ухвалення Земельного кодексу всі, в тому числі й західні експерти та політики вітають палко. І називають проривом у трансформації... -- Так, реформа земельних відносин -- це, безумовно, та складова економічних перетворень, без якої поступ економіки та суспільства неможливий. Однак із того, як розвиваються події навколо ухвалення Земельного кодексу, виглядає, що в українському варіанті земельна реформа набуватиме всіх тих проблем, які є характерними для української приватизації. Замість запуску ринкового механізму та надання гарантій права власності на землю українським громадянам ми знову можемо отримати кримінальний і непрозорий розподіл головного ресурсу держави, яким є земля, між кланами, близькими до регіональної та центральної влади. На жаль, розроблений парламентською фракцією партії «Батьківщина» проект Земельного кодексу був запозичений олігархічними фракціями лише частково. Такі засадничі принципи, як відокремлення місцевих адміністрацій від процесу розподілу землі, вимога оцінки землі за європейськими стандартами, створення інфраструктури земельної реформи, заборона придбання землі у власність для іноземних громадян -- усі ці важливі речі були відкинуті, й сам Кодекс ухвалено шляхом сфальсифікованого голосування. Підписаний сьогодні президентом Земельний кодекс фактично благословляє участь чиновника у розподілі земельних ресурсів, як головного чинника земельної реформи. В результаті реформа відносин на ринку землі може повторити найгірші варіанти української приватизації. А це, у свою чергу, унеможливлює появу в Україні основи економічної стабільності та розвитку будь-якої розвиненої країни -- малого та середнього бізнесу і, відповідно, середнього класу. -- Цих видів бізнесу в нас нема? -- В умовах тотальної тінізації економіки, як це відбувається в Україні, малий та середній бізнес може виживати лише як додаток до нелегального бізнесу, або як система , яка прилаштовується до існування в умовах тіньової економіки. З іншого боку, ці види бізнесу завжди залишатимуться заручниками адміністративного свавілля в державі. Перспективи легального розвитку малого та середнього бізнесу в Україні будуть відсутніми, доки не буде змінено систему влади та економічних відносин. -- І тут нам не обійтися без участі іноземного капіталу? -- Оскільки, як я вже сказав, модель ринкової економіки є універсальною, то без іноземного капіталу не обійтися. Якщо будувати залізні завіси для іноземців, то годі й говорити про лібералізацію та інші принципи вільного ринку. Але будь-яка співпраця на міжнародному рівні має бути вигідною обом сторонам. Інвестор та держава мають отримувати вигоду від інвестиції. Це, до |
4 |
3 |
5 |
Партій багато - |
Батьківщина одна |
|